Моделювання в Gretl

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи обґрунтування проблеми дослідження

1.1. Ключова макроекономічна модель (для даного дослідження), обґрунтування її застосування для вивчення проблеми дослідження

1.2. Основні макроекономічні показники та методичні підходи щодо їх макроекономічного аналізу

РОЗДІЛ  2. Досвід (міжнародний та вітчизняний) щодо наслідків відповідних заходів фінансово-економічної політики з проблеми дослідження

2.1. Розвинуті країни

2.2. Країни з ринками, що розвиваються

РОЗДІЛ  3. Дослідження проблеми для економіки України

3.1. Постановка макроекономічної моделі та її реалізація в середовищі Statistica, (E-Views)

3.2. Заходи макроекономічної політики щодо ефективного розвитку економіки України та забезпечення її динамічного розвитку

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність.Розвиток фармацевтичної галузі України має стратегічно важливе значення, оскільки вона є одним з елементів забезпечення національної безпеки та виробником продукції високої соціальної значущості. В умовах жорсткої конкуренції та ліцензування відповідно до вимог стандартів GMP вітчизняні підприємства намагаються нарощувати обсяги виробництва та здійснювати модернізацію потужностей і наукової бази за умови збереження доступності цін на лікарські засоби. Характерною особливістю фармацевтичного ринку є висока імпортозалежність, частка промислової продукції вітчизняного виробництва у структурі внутрішнього споживання скорочується. Тож посилення орієнтації на задоволення потреб внутрішнього ринку, дослідження стану та тенденцій розвитку галузі дозволяє констатувати про його значну актуальність.

На сучасному етапі фармацевтична галузь України стрімко розвивається та демонструє свою стабільність, інвестиційну привабливість та динамічність. На фармацевтичному ринку СНД Україна займає друге місце за обсягом виробництва лікарських засобів і виробів лікарського призначення та четверте місце за рівнем витрат на продукти фармацевтичної галузі на душу населення серед країн СНД. Важливою подією фармацевтичної індустрії 2013 року стало впровадження вимог виробництва лікарських засобів в умовах незалежної виробничої практики (GMP). «Правила виробництва лікарських засобів (Good Manufacturing Practice for Medicinal Products (GMP )) є нормативним документом, на основі якого відбувається сертифікація виробництва фармацевтичної продукції. Сертифікація GMP означає, що виробництво ліків відбувається відповідно з необхідним хімічним складом, при відсутності сторонніх речовин, а також при наявності належної упаковки, що гарантує збереження всіх властивостей протягом терміну придатності. Вже протягом трьох років вітчизняні виробники працюють за правилами GMP, а з 15.02.2013 року на територію України імпортуються тільки такі ліки, які відповідають вимогам даної програми.

Мета дослідження. Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність діяльності фармацевтичної галузі України.

Завдання дослідження:

  • визначити чинники, що впливають на обсяги виробництва фармацевтичної галузі;
  • визначити параметри моделі, залежні змінні;
  • зібрати інформаційні дані, на основі яких проводитиметься аналіз з доступних інформаційних ресурсів;
  • побудувати модель на основі відібраних факторів;
  • провести аналіз вище зазначеної моделі;
  • узагальнити висновки з урахуванням результатів моделі.

Попередня практична значущість.Встановлено залежність обсягу виробництва фармацевтичної продукції щодо індексу споживчих цін у галузі, капітальних інвестицій та номінального ВВП.

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи обґрунтування проблеми дослідження

1.1. Ключова макроекономічна модель (для даного дослідження), обґрунтування її застосування для вивчення проблеми дослідження

Фармацевтична промисловість України є однією з найбільш швидкозростаючих та високоприбуткових галузей. За період 2010–2017 рр. вона стала лідером за темпами приросту обсягів продажу виробленої продукції: базовий темп становив 174 %, тоді як щорічне зростання обсягів продажу вироблених фармацевтичних продуктів і препаратів склало 16–19 %, а у 2015 році навіть 39 %.

За відповідний період рентабельність операційної діяльності підприємств фармацевтичної галузі України в середньому становила 13–17 %. Окремі аналітичні дослідження свідчать, що середня рентабельність у секторі виробництва промислової продукції на світовому рівні у 2017 р. становила 18 %, що прирівнюється до прибутковості банківського сектору та випереджує нафтогазову та машинобудівну галузі.

При цьому слід зауважити, що українські виробники працюють у жорстких конкурентних умовах. Якщо у 1997 р. кількість зареєстрованих фармацевтичних препаратів вітчизняного та іноземного виробництва перебувала у співвідношенні 1:1,7, то на початок 2017 р. вона становила 1:3,3. За даними Департаменту фармацевтичної діяльності при МОЗ, станом на 1 січня 2017 р. в Україні було зареєстровано 12874 найменувань готових лікарських засобів, з них українських 30 % (3887 найменувань), а іноземних 70 % (8987 найменувань). Аналіз класифікаційних груп зареєстрованих засобів показав, що готові лікарські засоби становлять 85 % вітчизняних найменувань та 77 % іноземних, підтримуючими групами є субстанції, in balk, фасування з іn balk. Підтвердженням тенденції імпортозалежності є ще той факт, що за оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) лише 30 % українського фармацевтичного ринку у вартісному вираженні займають вітчизняні лікарські засоби (далі – “ЛЗ”), а частка імпортних ЛЗ становить відповідно близько 70 %.

Українські виробники перебувають у нерівних умовах з їх іноземними конкурентами, адже співвідношення вартості ліків вітчизняного виробництва та іноземного сьогодні складає 1:5. Проте загальні підсумки господарювання за 2011–2017 рр. свідчать про високий рівень операційної рентабельності діяльності підприємств та нарощування їх обсягів реалізації. Перш ніж продовжувати аналіз статистичного матеріалу, зупинимося на тому, що включає в себе тлумачення фармацевтичної продукції у статистичних збірниках. За існуючою класифікацією номенклатури продукції промисловості (НПП, 2014), призначеної для міжнародного зіставлення, фармацевтична продукція представлена двома групами – виробництвом фармацевтичних продуктів та препаратів:

1) продукти фармацевтичні основні (виробництво медично-активних речовин, фармакологічні властивості яких використовують для виробництва лікарських засобів (саліцилової та O-ацетилсаліцилової кислоти, їх солей та складних ефірів), виробництво лізину, глютамінової кислоти та їх солей, лактонів, хімічно чистих цукрів, простих ефірів та складних ефірів цукрів, їх солей, провітамінів, вітамінів і гормонів та їх похідних, антибіотиків, виробництво залоз та інших органів, екстрактів цих речовин та інших речовин людського чи тваринного походження);

2) препарати та матеріали, фармацевтичні (виробництво лікарських препаратів, сироватки та вакцин, хімічних протизаплідних препаратів, діагностичних реактивів та інших фармацевтичних препаратів, клейких перев’язувальних матеріалів, кетгуту і подібних матеріалів, вати, марлі та подібних матеріалів, просочених чи покритих фармацевтичними речовинами, виробництво аптечок першої допомоги, санітарних сумок).

Зростанню фармацевтичного ринку сприяє підвищення захворюваності населення майже в усіх країнах світу через посилення впливу техногенних факторів і погіршення екологічної ситуації. Свою роль відіграє нестримне старіння населення в розвинених країнах, на підтримку здоров’я якого необхідні ефективні ліки, а також зростання рівня доходів населення в Китаї, Індії, країнах Східної Європи, що призводить до появи можливості використовувати більш дорогі та якісні лікувальні препарати.

1.2. Основні макроекономічні показники та методичні підходи щодо їх макроекономічного аналізу

Слід зазначити, що на динаміка придбання продуктів фармацевтичної галузі значною мірою впливають індексу споживчих цін фармацевтики, оскільки під дією даних факторів формується купівельна спроможність населення, а також ряд інших макроекономічних факторів.

Для побудови моделі залежності динаміки виробництва фармацевтичної галузі ми проаналізували наступні показники:

  • обсяг виробництва фармацевтичної галузі, млн. грн;
  • індекс споживчих цін на товари фармацевтичної галузі, %;
  • капітальні інвестиції у фармацевтичну галузь, млн. грн;
  • номінальний ВВП, млн. грн.

У таблиці нижче представлено статистичні дані щодо моделі та обраних параметрів.

Таблиця 1

Показники впливу факторів зовнішнього середовища на виробництво фармацевтичної галузі в Україні

Рік Обсяг виробництва фармацевтичної галузі, млн. грн Індекс споживчих цін на товари фармацевтичної галузі, % Капітальні інвестиції у фармацевтичну галузь, млн. грн Номінальний ВВП, млн. грн
2013 23272,76 111,8 1073,0 1454931
2014 26972,95 101,9 1413,2 1566728
2015 26036,12 92,4 1622,8 1979458
2016 35559,46 104,4 1597,9 2383182
2017 45738,16 106,9 1878,6 2445587

Джерело: складено автором за даними http://www.ukrstat.gov.ua/

Тож, в кінцевому варіанті регресійна модель буде виглядати так:

У = а1X1+ а2X2+ а3X3+ а4X4+β0+ε,

де Х1 – обсяг виробництва фармацевтичної галузі, млн. грн;

Х2 – індекс споживчих цін на товари фармацевтичної галузі, %

Х3 – капітальні інвестиції у фармацевтичну галузь, млн. грн

Х4 – номінальний ВВП, млн. грн.

Дані параметри були обрані з огляду на те, що динаміка капітальних інвестицій в галузь, загальний темп зростання ВВП та індекс цін по галузі впливають на попит, тим самим диктуючи обсяг виробництва галузі.


РОЗДІЛ  2. Досвід (міжнародний та вітчизняний) щодо наслідків відповідних заходів фінансово-економічної політики з проблеми дослідження

2.1. Розвинуті країни

В якості ключових драйверів глобальної Фарми до 2020 р. розглядалися сім країн – Китай, Бразилія, Росія, Туреччина, Індія, Мексика й Південна Корея. ІMS Health розширила список фармринків, що розвиваються, з семи до 17 країн, які впродовж наступних трьох років будуть забезпечувати біля 50% вкладу в приріст світового фармринку. У територіальному контексті лідерство утримують Північна Америка, Західна Європа (топ-5) і Японія. Однак за таким показником, як динаміка зростання, ці лідери явно поступаються фармацевтичним ринкам, що розвиваються, частка яких на глобальній арені збільшилася з 21% в 2012 р. до 24% в 2013 р.

Розвиток європейського фармацевтичного ринку нерівномірний, однак рівень достатньо високий, що свідчить про значний потенціал європейської фармацевтичної промисловості. Конкурентами європейських країн та США на світовому ринку фармацевтичної продукції виступають Індія, Китай, Бразилія. До групи стрімко зростаючих фармринків зараз відносять також Туреччину, Мексику, Росію, Південну Корею. Цей фармсектор разом представлений понад 3 млрд. населення або 45% населення планети. Чисельність середнього класу в цих країнах збільшується і, якщо 10% зможуть дозволити собі використовувати ЛЗ за цінами західної медицини, це становитиме не менш 300 млн. осіб, що можна зіставити з фармацевтичним ринком США.

Західними експертами високо оцінюються можливості фармації Китаю та Індії як надзвичайно перспективні з погляду економії ресурсів на R&D, клінічні випробовування тощо. Так, в Індії проведення R&D в середньому у 8 разів дешевше, ніж на Заході, клінічні випробування – у 10 разів. У Китаї клінічні випробування обходяться приблизно втричі дешевше. Повний цикл від розробки до виходу на ринок нового препарату, який коштує західним компаніям, у тому числі європейським, близько 800 млн. – 1,0 млрд. дол. США, у Китаї становить у 100 разів меншу суму – від 6,5 млн. дол. США. Частка витрат на R&D у доданій вартості продукції в Індії й у Китаї в цілому в 5-7 разів нижча за середньосвітову. Китай, а також Індія, займають важливу позицію у світі з виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ або субстанцій). Практично вони є світовим лідером за цим показником і випереджають європейські країни. Однак, не дивлячись на це, основною місією фармацевтичної промисловості ЄС залишається забезпечення населення найефективнішими і якісними лікарськими засобами, доступними за ціною для всіх верств населення. Кількість ЛЗ, які зараз є у розпорядженні лікарів, вимірюється десятками тисяч. У Німеччині та Великобританії зареєстровано та внесено до Державного реєстру близько 50 тис. найменувань ЛЗ, а загальна кількість наявних у різних країнах препаратів і різноманітних їх комбінацій обчислюється сотнями тисяч.

Лідерство Німеччини й Франції забезпечує їм перевагу перед іншими учасниками європейського фармринку, підвищуючи їх можливості на проведення певної політики як на локальному, так і на ринку ЄС, а також на міжнародному фармацевтичному ринку. Фармацевтичний ринок країн ЄС представлений також фармринками країн колишнього соціалістичного табору, серед яких провідними за обсягами виробництва фармацевтичної продукції є Польща, Румунія, Угорщина, Чехія, Словаччина.

Найбільший попит на ЛЗ серед країн цього сегменту – у Польщі, що об’єктивно пов’язане зі значною чисельністю населення (понад 38 млн. осіб), погіршенням демографічної ситуації внаслідок збільшення чисельності громадян у віці понад 65 років, які частіше хворіють і звертаються за медичною допомогою. Характерною особливістю фармацевтичного ринку ЄС є те, що у структурі фармринків країн ЄС (навіть серед найбільших світових виробників) показники імпорту перевищують за часткою обсяг продукції локального виробництва.

Так, частка продукції локального виробництва на фармринку Німеччини становить 44%, а Великобританії й Франції, які також входять у ТОП-10 найбільших експортерів у ЄС, – 31% і 18%, відповідно. Слід зазначити, що загальний обсяг виробництва фармпродукції в цих країнах значно перевищує потреби внутрішнього ринку, тому більша частка виготовленої продукції йде на експорт. За обсягами експорту фармацевтичної продукції у країнах ЄС лідирує Німеччина (67 млрд. дол. США), яка у 2012 р. перевищила на 17,5 млрд. дол. США обсяг експорту фармпродукції таких країн як США (39,9 млрд. дол. США) та Індія (9,6 млрд. дол. США) разом. На другому місці за обсягом експорту фармацевтичної продукції – Швейцарія із 54,4 млрд. дол. США (не входить до складу ЄС), на третьому – Бельгія (44,8 млрд. дол. США), Франція (34,7 млрд. дол. США) – на п’ятому, Великобританія (32,9 млрд. дол. США) – на шостому. В цьому рейтингу четверте місце посідає США, а Індія – десяте.

Характерною рисою для країн ЄС на етапі розвитку власного фармацевтичного виробництва була стратегія імпортозаміщення, а на етапі 294 зрілості із досягненням конкурентоспроможності фармпродукції на світовому ринку – експорту продукції. Головний висновок, який витікає з цього досвіду – зміцнення внутрішнього ринку нашої країни шляхом здійснення політики імпортозаміщення лікарських засобів, що дозволить перейти згодом до моделі конкурентоспроможної експортної орієнтації. Ситуація на фармацевтичних ринках країн ЄС у найближчі роки очікується нестабільною, як наслідок політики скорочення видатків на охорону здоров’я після світової кризи 2009 р. (за прогнозом «IHS Healthcare&Pharma»).

У Греції та Іспанії, що зрозуміло, а також у Італії і навіть у Франції та Німеччині скорочувались державні видатки на охорону здоров’я та R&D. Все це стимулюватиме розвиток локального ринку генериків – непатентованих лікарських засобів (дешевих аналогів відомих ліків). Вибір на користь локальних генериків характерний у політиці урядів країн Центральної та Східної Європи при здійсненні госпітальних закупівель та реімбурсації ЛЗ у зв’язку з їх більшою доступністю в порівнянні з конкурентними аналогами закордонного виробництва. Таке рішення допомагає знизити державні витрати і, в свою чергу, позитивно впливає на розвиток ринку генеричних лікарських засобів. Більшість відомих фармкомпаній – виробників генериків знаходяться саме на території Центральної та Східної Європи. Це – «Gedeon Richter», «KRKA», «Polpharma» і «Zentiva». Збільшення обсягу продажів оригінальних препаратів, що відзначалося в докризовий період, було обумовлене підвищенням рівня доходів населення. Однак з початком глобальної економічної кризи структура споживання населенням лікарських засобів видозмінилася.

За припущенням експертів, фінансові труднощі, що виникли під час і після глобальної економічної кризи, спонукали споживачів переорієнтуватися на придбання більш доступних для них препаратів – генериків. Очікується, що протягом п’яти років, починаючи з 2012 р., на ринок буде виведено більш 200 найменувань генериків. Європейська асоціація препаратів-генериків (European Generic Medicines Association — EGA) вважає, що завдяки цим препаратам у країнах ЄС досягається економія бюджетних коштів на ЛЗ у розмірі 30 млрд. євро на рік. Частка препаратівгенериків на фармринках країн ЄС у грошовому виразі коливається від 25% до 295 90-95%. Високий рівень пенетрації генериків простежується у Німеччині (85%), Польщі (85%), Великобританії (80%) і Франції (80%). Фармкомпанії країн ЄС активно розвивають міжнародне співробітництво: ЛЗ, які продаються в ЄС, тепер часто являють собою продукт європейських досліджень і розробок, а клінічні дослідження проводяться в Індії, субстанції поставляються з Китаю, упаковки виробляються в ЄС. На перетині традиційної фармакології та біотехнології в Європі та в інших регіонах світу зараз виникає нова галузь – фармакогеноміка, метою якої є створення персоналізованих лікарських препаратів – найбільш ефективних ліків для конкретного пацієнта. Персоналізація медицини на базі найновітніших біотехнологічних розробок і паралельне виробництво лікарських препаратів практично означає відхід від блокбастер-бізнес-моделі, яка була до останнього часу універсальною для крупних фармацевтичних компаній країн ЄС.

Одним з факторів, що дозволяють європейській фармацевтичній галузі зберігати зростання, є тенденція, яка пов’язана із процесами консолідації, злиттів і поглинань (M&A). Цей процес здійснюється компаніями для розширення бізнесу й виходу на нові ринки, а також для пошуку нових технологій розробки й досліджень лікарських препаратів. M&A сприяють розширенню присутності компаній на раніше не охоплених ринках, а також дають можливість отримати нові технологічні платформи й напрацювання в певних «вузьких» сегментах, що є актуальним для України.

Український фармацевтичний ринок знаходиться у третій підгрупі фармацевтичних ринків, що розвиваються, разом з Єгиптом, Пакистаном, В’єтнамом та Уругваєм. Український ринок включає в себе виробничі потужності понад 100 фармацевтичних підприємств з випуску готових ЛЗ і виробів медичного призначення, розвинену логістичну систему, оптовий і роздрібний продаж продукції через аптечні мережі (85-90% обсягу ринку), госпітальний сегмент (10-15%), експорт та імпорт фармацевтичної продукції.

Фармринок України в цілому характеризується протягом останніх років достатньо стабільними темпами зростання. Але рівень споживання лікарських засобів на душу населення в Україні залишається досить низьким у порівнянні з європейськими країнами. У загальній структурі витрат домогосподарств України витрати на медичні препарати посідають 5-6 місце (близько 75-80 дол. США на рік). Понад 80% загального обсягу реалізації фармацевтичної продукції у натуральному вимірі припадає на низько- та середньовартісний сегменти ринку за підсумками 2017 р. Це характерно для країн з низьким рівнем розвитку медицини, а саме: діагностики захворювань, медичного страхування, реімбурсації тощо. Загальний обсяг продажів усіх категорій товарів аптечного кошика, а саме – лікарських засобів, біологічно активних речовин, косметики, товарів особистої гігієни, виробів медичного призначення склав у 2013 р. 35,85 млрд. грн. (+12,7% до 2012 р.). У натуральному виразі обсяг ринку становив 1,99 млрд. упаковок, що лише на 1,6% більше у порівнянні з 2012 р. У 297 доларовому еквіваленті загальний обсяг аптечних продажів збільшився на 11,7% у 2013 р. і склав 4,39 млрд. дол. США.

2.2. Країни з ринками, що розвиваються

За даними IMS Health, по темпах зростання ринки, що розвиваються, розподіляються на три групи. У першій групі знаходиться тільки Китай з щорічним приростом на рівні 15–18%. Прогнозується, що КНР до 2016 р. займе друге місце в світі після США. У другу групу входять такі країни, як Бразилія, Росія та Індія, з темпами зростання 9–14%. У третю групу включені 17 країн, щорічний темп приросту фармацевтичних ринків яких складає 7–10%. Згідно з визначенням, статус «розвиваються» привласнюють тим фармацевтичним ринкам, для яких характерним є сумарне зростання на рівні більш ніж 1 млрд. дол. протягом п’яти років. Відповідно, до цієї групи увійшли Алжир, Колумбія, Нігерія та Саудівська Аравія. Всього до ринків третього рівня відносяться 17 країн, на території яких проживають близько 1,379 млн. чоловік. Очікується, що обсяг фармацевтичних ринків цих країн збільшиться з 94 400 млн. дол. в 2014 р. до 127 млрд. дол. в 2017 р. Необхідно зазначити, ринками, що розвиваються, які належать до третьої групи, є ринки країн з істотними відмінностями систем охорони здоров’я. Так, в цю групу включені держави, витрати на лікарські засоби яких становлять від 96 до 222 дол. на одну особу (Польща, Аргентина, Туреччина, Мексика, Венесуела, В’єтнам, Румунія, Саудівська Аравія, Колумбія), і країни, де цей показник коливається в межах від 7 до 81 дол. (ПАР, Таїланд, Індія, Нігерія, Україна, Пакистан, Єгипет, Алжир).

Протягом останніх років фармринок України загалом характеризувався достатньо стабільними темпами зростання. Але рівень споживання лікарських засобів на душу населення в Україні залишається досить низьким порівняно з європейськими країнами. У загальній структурі витрат домогосподарств України витрати на медичні препарати посідають 5–6 місце (близько 75-80 дол. США на рік). Українські підприємства-виробники ЛЗ поступово збільшують обсяги поставки готової продукції на експорт. За результатами 2013 р., експорт готових лікарських засобів вітчизняного виробництва становив близько 251,5 млн дол. США (+3,3% порівняно з 2012 р.).

Географія експортних поставок в останні роки майже незмінна: більша частина продукції поставляється у країни СНД (Узбекистан, РФ, Казахстан, Білорусь, Азербайджан). Концентрація експорту фармацевтичної продукції українського виробництва до країн СНД пов’язана з дією жорсткої системи контролю якості продукції на європейських ринках, а також з обов’язковою наявністю у виробників відповідних GMP сертифікатів. Найбільшими українськими виробниками, які експортують свою продукцію, є такі компанії, як ПАТ «Фармак», Корпорація «Артеріум», Корпорація «Здоров’я», ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», Фармацевтична компанія «Дарниця» та інші виробники [8]. Виходу фармацевтичної продукції України на зовнішній ринок заважає відсутність сучасних технологій виготовлення ЛЗ, брак коштів на реконструкцію виробництва. Сучасними технологіями виробництва зараз володіє незначна частина вітчизняних підприємств.

РОЗДІЛ  3. Дослідження проблеми для економіки України

3.1. Постановка макроекономічної моделі та її реалізація в середовищі Statistica, (E-Views)

У результаті побудови моделі ми отримали наступні дані:

Отже, коефіцієнт детермінації R2=0,9988. Він вказує на те, що 99,88% варіації рівня виробництва фармацевтичної галузі зумовлено варіацією від досліджуваних факторів, які підібрано нами як параметри моделі. Коефіцієнт залишкової детермінації (1-0,9988) вказує на те, що 0,011% варіації динаміки виробництва фармацевтичної галузі пояснюється дією інших причин.

3.2. Заходи макроекономічної політики щодо ефективного розвитку економіки України та забезпечення її динамічного розвитку

Для підвищення функціонування фармацевтичної галузі України варто реалізувати покрокову довгострокову стратегію.

Тенденція до імпортозаміщення у фармацевтичній галузі України зараз слабко виражена. Активної політики імпортозаміщення, прийнятої на озброєння в інших країнах пострадянського простору (Білорусь, Казахстан, РФ), уряд України не проводить. Процеси імпортозаміщення спостерігаються, в основному, в госпітальному сегменті. Тут превалюють препарати українського виробництва, що акумулюють до 87% обсягу госпітальних закупівель у натуральному й більше ніж 50% – у грошовому вираженні. Головною метою довгострокової стратегії розвитку фармації (до 2030 р.) є створення підприємств нового покоління з виробництва фармацевтичних субстанцій і готових лікарських форм (синтетичних лікарських засобів, наноструктурованих форм ЛЗ на основі клітинних біотехнологій), а також досягнення до 2030 р. 90% рівня виробництва всіх необхідних за класами хвороб вітчизняних ЛЗ. Реалізація стратегій розвитку фармацевтичної галузі України вимагає прийняття нової програми розвитку фармацевтичної галузі країни, нової редакції Закону України «Про лікарські засоби», «Етичного кодексу фармацевтичних працівників», перегляду інших нормативно-правових актів, зокрема щодо вимог до виробництва ЛЗ, системи реалізації, реєстрації, контролю якості та контролю за рекламою і просуванням ЛЗ тощо.

Передумови реалізації стратегії розвитку фармацевтичної промисловості України вимагають також оптимізації нормативно-правового регулювання діяльності підприємств фармацевтичної галузі; залучення іноземних інвестицій у вітчизняну фармацевтичну галузь; створення державної системи інноваційно-технологічного аудиту у фармацевтичної галузі з метою виявлення проблем у технологіях виробництва ЛЗ; державного сприяння просуванню фармацевтичної продукції на ринки країн Азії та Африки; державної підтримки створення кластерних структур у фармації країни. У процесі залучення міжнародних інвестицій у фармацевтичну галузь України, розвиток її інфраструктури, у сегмент R&D важливим аспектом є формування певних умов, які будуть цікаві й перспективні як для міжнародних компаній, так і для локальних виробників. Так, створення реальних преференцій у галузі охорони здоров’я в Україні відкриє нові можливості для учасників фармацевтичного ринку й сприятиме інтеграції української фармацевтичної галузі у світовий простір. Перспективи подальшого розвитку українського фармацевтичного ринку залежать від удосконалення виробничої бази галузі; державної підтримки власного виробника; доходів населення й можливості у зв’язку із цим оплачувати ЛЗ високо- і середньовартісного сегмента; державної політики імпортозаміщення ЛЗ; політики держави з компенсації населенню певної частини вартості ЛЗ (реімбурсація) і державних закупівель; прийняття регуляторних актів у сфері охорони здоров’я й фармації, національного формуляра ЛЗ, переліків життєво необхідних і важливих ЛЗ для лікування важких і рідкісних захворювань тощо. Спад доходів у 90% населення України у зв’язку з проведенням АТО у двох великих за кількістю населення регіонах на сході країни дає змогу стверджувати, що це призведе до збільшення обсягів споживання ЛЗ низьковартісного сегмента, появи значних обмежень щодо компенсації населенню певної частини вартості ЛЗ тощо.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки. По-перше, фармацевтична галузь України є найважливішою складовою соціально-економічної безпеки країни. Від її розвитку в напрямі задоволення потреб населення в якісних вітчизняних ЛЗ залежить здоров’я соціуму загалом і робочої сили зокрема, зростання продуктивності праці й відбудова економіки країни після закінчення АТО. По-друге, сучасний стан фармацевтичної галузі України є задовільним, але вимагає розробки стратегії її подальшого розвитку на період 2020–2030 рр. По-третє, зважаючи на специфіку стану всієї економіки України у зв’язку з проведенням АТО й зосередженням майже всіх коштів у військово-промисловому комплексі, необхідно поетапно реалізувати стратегію розвитку фармацевтичної галузі України, виходячи із коротко-, середньо- та довгострокового термінів її здійснення. По-четверте, зважаючи на невідповідність багатьох виробництв ЛЗ міжнародному стандарту GMP та іншим, галузь потребує інвестиційних надходжень для впровадження сучасних технологій виробництва лікарських засобів на всіх фармацевтичних підприємствах України з метою збільшення обсягів вітчизняної продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Кордубайло Ю. Бріф-аналіз фармринку: підсумки 2013 р. [Електронний ресурс] / Юлія Кордубайло // Аптека. – 2014. – №4(925) – Режим доступу: http://www.apteka.ua/article/270463
  2. Обсяг реалізації промислової продукції за видом економічної діяльності у 2001-2013 рр. [Електронний ресурс]: за даними Державної служби статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
  3. Реєстр лікарських засобів станом на 02.02.2017 [Електронний ресурс]: За даними Державного реєстру лікарських засобів України. – Режим доступу: http://drlz.kiev.ua/




 

 

 

 

ДОДАТКИ







 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *