Семантико-синтаксична структура з’ясувальних складнопідрядних речень

Мовні одиниці забезпечують спілкування людей та дають можливість співвіднести інформацію, яка є предметом повідомлення, з дійсністю. Актуальність дослідження синтаксису мовлення зумовлена вивченням сукупності наявних закономірностей, які зумовлюють побудову та функціонування синтаксичних одиниць, безпосередньо під час спілкування та написання.

Актуальність дослідження визначається потребою теоретично обґрунтувати семантичну, структурно-граматичні й комунікативні властивості з’ясувальних складнопідрядних речень в українській прозі, зумовленою недостатнім їх вивченням в українському мовознавстві.

Предметом дипломної роботи є семантика з’ясувальних предикативних частин у художній прозі У. Самчука.

Об’єктом є безпосередньо складнопідрядні речення, до складу яких входять підрядні частини з’ясувальної семантики.

Метою дипломної роботи є аналіз структурно-семантичних особливостей з підрядними з’ясувальними частинами на прикладі роману І.Франка “Захар Беркут”.

Поставлена мета зумовила необхідність виконання наступних завдань:

  • вивчити особливості складних речень;
  • деталізувати їх класифікацію;
  • уточнити критерії виокремлення складнопідрядних речень нерозчленованої структури та їх обсяг;
  • дослідити особливості ускладнення з’ясувальних частин у романі І.Франка “Захар Беркут”;
  • охарактеризувати можливі трансформації у складних реченнях з підрядними з’ясувальними частинами;
  • виявити динаміку синтаксичної структури тексту за змістом роману І.Франка “Захар Беркут”.

Теоретичною основою дипломної роботи стали праці з синтаксису складного речення українських науковців, а саме, О.М. Горошкіної, В.В.Заболотного, А.Занітко, О.П. Кадочнікової, Н.Кобченко, Р.О.Хрістіанової, Т.Масицької, О.О.Полозової,  Н.В.Рули, Н.Фариної, Л.К. Чикіної.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи дослідження – індукцію і дедукцію – для узагальнення та виведення нових наукових положень. Для інтерпретації напрацьованого матеріалу застосовано описовий метод, за допомогою порівняльного методу виявлено особливості у функціонуванні складнопідрядних з’ясувальних речень. Співвіднесеність з’ясувальних підрядних частин, виявлено завдяки використанню трансформаційної методики структурного методу. Також за його допомогою досліджено системні зв’язки між частинами складних одиниць. Прийоми кількісного аналізу дали змогу обґрунтувати основні тенденції розвитку особливостей складних одиниць із підрядними з’ясувальними частинами.

Структура й обсяг роботи. Дипломна робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *