СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ З’ЯСУВАЛЬНИХ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ У РОМАНІ У. САМЧУКА “МАРІЯ”

Мовні  одиниці забезпечують  спілкування  людей  та  дають  можливість  співвіднести інформацію,  яка  є  предметом  повідомлення, з  дійсністю.  Актуальність дослідження  синтаксису  мовлення зумовлена  вивченням  сукупності наявних  закономірностей,  які  зумовлюють  побудову та  функціонування  синтаксичних одиниць,  безпосередньо  під  час  спілкування та  написання.  В  українському  мовознавстві досі  не  існує  єдиного  погляду на  обсяг  синтаксичних одиниць,  які  входять до  складу  складнопідрядних  речень нерозчленованої  структури.

Ключовим  критерієм їх  виокремлення  є  прислівна  залежність підрядної  частини,  яка  стосується  певного слова  або  словосполучення  у  головній.  Проте  навіть  така  характерна  особливість є  об’єктом  численних дискусій.

У  структурно-семантичній  класифікації враховують  і  змістові відношення  між  частинами складного  речення,  і  формальні  засоби приєднання,  і  те,  від  чого  залежить  підрядне речення:  опорного  слова  (зміст  якого  розкриває  або  уточнює  підрядна синтаксична  одиниця),  словосполучення  чи  головної  частини в  цілому.  Саме  тому  ця  класифікація  найпоширеніша  у  сучасному  мовознавстві.

Потреба  ґрунтовного аналізу  структурно-семантичних  особливостей складних  речень  у  прозових  творах українських  письменників  зумовлена необхідністю  з’ясувати  їх  вклад  у  формування,  розвиток та  вдосконалення  синтаксичної структури  єдиної  загальнонаціональної  літературної мови.

Актуальність  дослідження  визначається  потребою теоретично  обґрунтувати  семантичну, структурно-граматичні  й  комунікативні властивості  з’ясувальних  складнопідрядних  речень в  українській  прозі, зумовленою  недостатнім  їх  вивченням  в  українському  мовознавстві.

Предметом  магістерської  роботи є  семантика  з’ясувальних предикативних  частин  у  романі  У.  Самчука  «Марія».

Об’єктом  є   складнопідрядні  речення,  до  складу  яких  входять  підрядні частини  з’ясувальної  семантики.

Метою  магістерської  роботи є  системний  аналіз семантичної  організації  складнопідрядних  речень з  підрядною  з’ясувальною частиною  та  їх  функціонування  у  романі  У.  Самчука  “Марія”.

Поставлена  мета  зумовила  необхідність виконання  таких  завдань:

  • з’ясуватиструктурні  та  семантичні   особливості  складних  речень;
  • уточнитикритерії  виокремлення  складнопідрядних  речень нерозчленованої  структури  та  їх  обсяг;
  • окреслитимежі  з’ясувальних  складнопідрядних  речень і  визначити  їх  місце  в  системі  складнопідрядних  речень української  мови;
  • схарактеризуватиособливості семантичної  структури  з’ясувальних конструкцій,  визначити  їх  семантичні  види  та  різновиди;
  • дослідитиструктурні та  семантичні  особливості   з’ясувальних  складнопідрядних  речень у  романі  У.  Самчука  “Марія”;
  • з’ясуватиособливості  ускладнень  підрядних частин  з’ясувальних  речень;
  • визначититипи  зв’язку  опорного слова  у  складно-підрядних  з’ясувальних реченнях;

–  з’ясувати  вплив  семантики  опорного слова  головної  частини та  синтаксичних  засобів зв’язку  частин  на  формування  семантики складнопідрядних  з’ясувальних  речень.

Теоретичною основою  магістерської роботи  стали  праці  з  синтаксису складного  речення  українських науковців,  а  саме,  О.  М.  Горошкіної,  В. В.  Заболотного,  А.  Занітко,  О.  П.  Кадочнікової, Н.  Кобченко,  Р. О. Хрістіанової,  Т.  Масицької,  О.  О.  Полозової,   Н.  В.  Рули,  Н.  Фариної, Л.  К.  Чикіної.

Методи дослідження  мотивуються  метою  й  конкретними завданнями,  які  поставлено в  роботі.  Основним обрано  метод  лінгвістичного  опису  з  його  універсальними  прийомами спостереження  й  інтерпретації мовних  фактів.  Для  розв’язання  окремих завдань  залучалися  методи компонентного,  трансформаційного  та  дистрибутивного  аналізу. Використано  загальнонаукові  методи дослідження  –  індукцію і  дедукцію  –  для  узагальнення та  виведення  нових  наукових  положень. Для  інтерпретації  напрацьованого  матеріалу застосовано  описовий  метод, за  допомогою  порівняльного методу  виявлено  особливості  у  функціонуванні  складнопідрядних  з’ясувальних речень.  Співвіднесеність  з’ясувальних  підрядних  частин,  виявлено  завдяки використанню  трансформаційної  методики структурного  методу.  Також  за  його  допомогою  досліджено системні  зв’язки  між  частинами  складних одиниць.  Прийоми  кількісного аналізу  дали  змогу  обґрунтувати  основні тенденції  розвитку  особливостей  складних  одиниць із  підрядними з’ясувальними  частинами.

Наукова  новизна  роботи  полягає в  тому,  що  в  ній  на  широкому фактичному  матеріалі  здійснено системний  аналіз  складнопідрядних  з’ясувальних речень  з  урахуванням їх  структурно-граматичних,  лексико-семантичних  і  комунікативно-прагматичних  особливостей,    окреслено межі  досліджуваних  конструкцій у  системі  складнопідрядних  речень української  мови,  виявлено визначальні  чинники  їх  смислової  організації, проаналізовано  функціонування  з’ясувальних висловлень  у  різних мовленнєвих  актах  і  на  підставі цього  встановлено  їх  прагматичні  типи.

Теоретичне  значення  отриманих  результатів полягає  в  істотному розширенні  уявлень  про  семантико-функціональні  особливості з’ясувальних  складнопідрядних  речень. Важливим  з  теоретичного погляду  є  з’ясування ролі  сполучних  засобів у  формуванні  семантики досліджуваних  конструкцій.  Висновки й  узагальнення,  обґрунтовані аналізом  фактичного  матеріалу, можуть  бути  використані в  подальшому  опрацюванні загальних  та  часткових проблем  теорії  функціонального  синтаксису української  мови.

Практичне  значення.  Отримані  результати можуть  бути  використані в  навчальному  процесі вищих  та  загальноосвітніх  закладів –  у  практиці викладання  курсу  синтаксису сучасної  української  мови,  для  розробки спецкурсів  та  спецсемінарів із  синтаксису  складного речення,  синтаксичної  семантики й  прагматики,  а  також  при  написанні  відповідних розділів  підручників,  навчальних посібників  з  синтаксису, у  наукових  дослідженнях студентів  та  школярів.

Структура  й  обсяг  роботи.  Дипломна робота  складається  зі  змісту,  вступу, трьох  розділів,  висновків, списку  використаних  джерел.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *