Фінансування національної кінематографії в Україні. Проблеми та шляхи вирішення.

Питання підтримки національного кінематографа в Україні ніколи не втрачало актуальності. Основною причиною цьому слугувала поступова деградація кіновиробництва та кінопрокату у 90-і – 2000-і роки, скорочення кількості кінотеатрів, звуження можливостей кінопоказу, особливо за межами столиці та обласних центрів, надзвичайно мала частка фільмів на вітчизняному кіноринку, що зняті національним виробником. Останніми роками ситуація за деякими показниками змінюється, проте не досить стрімкими темпами.

Очевидно, що на даному етапі український кінематограф не зможе змагатися на «своїй території» з потужними гігантами кіноіндустрії з Російської Федерації, країн ЄС та США. Проте вжиті заходи державного регулятора у частині запровадження механізмів державного фінансування за програмами виробництва та розповсюдження національних фільмів, що на даний момент потребують розробки законодавчої бази, безумовно, сприятимуть покращенню ситуації в галузі.

Слід зауважити, що виключно прийняття нового законодавства навряд чи зможуть забезпечити належне місце українським фільмам на вітчизняному кіноринку у найкоротшій перспективі. Підвищення світового інтересу до національного кінематографа може бути реалізовано шляхом активної міжнародної взаємодії через копродукцію.

Актуальними для вивчення на даному етапі розвитку українського кінематографа, окрім законодавчого регулювання та його практичних наслідків, є можливі форми взаємодії з лідерами світового кіновиробництва. Спільні проекти в рамках копродукції сприятимуть запозиченню кращого досвіду українською кіноіндустрією.

Предметом вивчення дипломної роботи є відносини, що склалися у національній кіноіндустрії, зокрема, у частині фінансування.

Об’єктом вивчення є національні кіновиробництво та кінопрокат.

Метою дипломної роботи є вивчення потенційних шляхів фінансування національного кінематографа.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

  • здійснити аналіз фінансування національного кінематографа в Україні у 2015-2017 роках;
  • дослідити процедуру пітчингів як механізму фінансової підтримки кінопроектів;
  • проаналізувати правові, організаційні та фінансові умови підтримки кінематографії у Законі України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»;
  • проаналізувати наявні форми державного протекціонізму національного кіновиробництва в країнах Європи;
  • дослідити сутність копродукції та вивчити можливості реалізації у кіновиробництві як механізм залучення фінансових ресурсів;
  • здійснити порівняння підходів до фінансування фільмів у національному і зарубіжному прокаті в російському кінематографі;
  • розробити стратегію розвитку національної кінематографії в Україні;
  • проаналізувати можливості застосування системи «рібейтів» в кінематографії в Україні на практиці;
  • узагальнити сучасні механізми фінансової підтримки у просуванні національного фільму до глядача.

У роботі використано як загальнонаукові методи теоретичного узагальнення (методи діалектичної й формальної логіки) для дослідження концептуальних положень запровадження механізму державної підтримки кінематоргафа, так і специфічні методи економічного дослідження (економіко-статистичні, економіко-математичні), методи збору та обробки інформації для дослідження фінансування державою вітчизняного кінематографа.

Інформаційна база роботи. Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, статистичні матеріали органів державної влади України, підручники вітчизняних та зарубіжних авторів, наукові статті, матеріали періодичного друку, інформація з Інтернету та річні звіти Держкіно.

Структура та обсяг роботи. Основний текст дипломної роботи викладено на 60 сторінках, у т.ч. робота містить 6 таблиць, 5 рисунків.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *