«Оподаткування благодійної допомоги»

Список використаних джерел:

  1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
  2. Закон України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” від 05.07.2012 № 5073-VI[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5073-17
  3. Лист Державної фіскальної служби України від 18.01.2017 р. № 971/6/99-99-13-02-03-15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/71080.html
  4. ІНСТРУКЦІЯ про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 № 291 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99
  5. Коннов С. Налоговое поощрение социальной ответственности бизнеса: украинский и западный опыт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.konnov.com/file/1212583897990/Investgazeta%20-%20CSR%20-%20Derbal.doc
  6. Матвієнко В.П., Сивак О.Б. Оподаткування благодійної допомоги: дискусійні питання / В.П.Матвієнко // Проблеми теорії та методогії бухгалтерського обліку, контролю та аналізу. – 2015. – Вип. 1 (31), С. 264-272.
  7. Тимошенко І. Проблеми оподаткування благодійної діяльності у сфері бізнесу в Україні / І.Тимошенко // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. – 2015. – № 1 (6), С. 111-114.

Трансфертне ціноутворення

  1. Визначаємо, які з даних транзакцій є контрольованими.

Критерій щодо контрагента: Кабінет Міністрів України  розпорядженням від 16 вересня 2015 р. № 977-р затвердив перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 Податкового кодексу України. Такими є ті держави, у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні і з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією. Зокрема, в порівнянні з попереднім переліком із списку виключено 10 країн, операції з контрагентами яких підлягають контролю в рамках законодавства про трансфертне ціноутворення: Швейцарію, Грузію, Мальту, Ліван, ОАЕ, Сінгапур, Марокко, Люксембург, Ямайку і Гваделупу. Тобто, з 16.09.2015р. контрагенти із зазначених держав не підпадатимуть під обов’язковий контроль. Відповідно до Листа ДФС від 27.01.2016 №1556/6/99-99-19-02-02-15 з урахуванням положень п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому обсяг таких операцій розраховується за період перебування держави (території) у переліку. Так, Грузія перебувала у Переліках №1042 та №449 держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, тобто до 16.09.2015. Принциповим є визначення обсягу транзакції – 09.2015 на суму 2 млн грн. та факту здійснення господарської операції, яка спричинила зміни в балансі для віднесення її до котрольованої або невизнання контрольованою.

Транзакція – 10.2015 на суму 4 млн. грн, тобто після 16.09.2015 не може бути зарахована до контрольованих операцій, оскільки не відповідає вартісному критерію. Транзакція від  08.2015 на суму  5 млн. грн. може бути контрольованою, якщо 5 млн. грн. є сумою за вирахуванням непрямих податків.

Крім того, варто чи відповідає дохід експортера 2-й умові вартісного критерію – 50 млн. грн.

2. Максимальна сума КО 5 млн. грн. (врахувати непрямі податки) + 2 млн грн. (врахувати непрямі податки та віднесення до Переліку Грузії до 16.09.2015). Мінімальна – якщо вартість транзакції 08.2015 на суму  5 млн. грн. вказана без вирахування непрямих податків, то дана операція не відповідає 1-й умові вартісного критерію. Тобто сума контрольованих операцій може бути рівною 0.

3. Відповідно до п.п. 39.5.3.1 п. 39.5.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента-сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

Отже, спершу необхідно виявити чи  здійснювались  внутрішні неконтрольовані операції платника податків, які можна визнати зіставними. На мою думку, саме вони є найбільш надійними для підтвердження відповідності транзакції принципу «витягнутої руки», оскільки дають можливість отримати найбільш повну інформаціїї для здійснення об’єктивного аналізу.

Крім того, варто скористатися за їх наявності даними із публічних реєстрів щодо визначення критеріїв пов’язаності осіб, процедури обміну інформацією з податковими органами інших країн (на державному рівні якщо доступна дана інформація), інформація АМКУ, НБУ, інформація в біржових реєстрах, інформація в пресі та на офіційних сайтах, фінансові показники звітності, інформація в мережі Інтернет.

Є питання ? Тисни тут!

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ПОДАТКОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Загострення конкурентної боротьби тісно пов’язане з податковою конкуренцією між країнами світу, що супроводжується безперервним реформуванням. Трансформація національних податкових систем, які є одним із регуляторів соціально-економічних відносин держави в умовах посилення глобалізації, відбувається під впливом міжнародної податкової конкуренції.

У широкому розумінні міжнародна податкова конкуренція трактується як неузгоджене встановлення податків незалежною державою, використання низьких ефективних податкових ставок, зменшення податкового навантаження з метою підвищення конкурентоспроможності національного бізнесу, збільшення ділової активності в державі та залучення до неї іноземних інвестицій та приваблення мобільних податкових баз; у  більш вузькому розумінні податкова конкуренція розглядається, як вплив податкової системи одного державного утворення на податкову систему іншого, що базується на можливості платників податків обирати між юрисдикціями з різним рівнем оподаткування та переміщення частини валового національного продукту на іншу територію, вплив податкової політики на розподіл доходів від оподаткування між державними бюджетами

Ринок офшорних послуг є дуже перспективним для України. Це пов’язано з тим, що в умовах сильної конкуренції країни, зацікавлені в його монополізації, ведуть доволі агресивну політику. На сьогодні наша держава не є сильним конкурентом для розвинутих  країн  Європи  в  силу  свого  ослаблення через низку економічних, політичних, воєнних факторів, проте є потенціал розвитку переваг, насамперед розвитку внутрішнього економічного становища. Розвиток ринку офшорних послуг на території держави зможе  стати  зв’язною  ланкою  між  розвитком  внутрішнього та зовнішнього ринків. Загальна тенденція до світових глобалізаційних процесів, у тому числі й в економіці, має сприяти цьому.

Зазначимо, що проблеми та перспективи розвитку трансфертного ціноутворення в Україні, вимагають запозичення успішного зарубіжного досвіду досвіду адміністрування податкових платежів. Головним рекомендаційно-методичним міжнародним документом у галузі регулювання трансфертного ціноутворення, як убло зазначено в змісті робити, є Настанови ОСЄР щодо ТЦ для транснаціональних корпорацій та податкових служб.  Основні положення цих Настанов знайшли своє відображення в ст. 39 Податкового кодекус України.

Водночас рекомендації щодо застосування ТЦ викладено в Практичному керівництві ООН з ТЦ для країн, що розвиваються. В Україні норми ТЦ запроваджено з 01.09.2013 р. Протягом двох років ці правила неодноразово змінювались та вдосконалювалися. Співпраця між незалежними платниками зазвичай визначається ринковими чинниками. Однак при взаємої взаємозалежних (пов’язаних підприємств) ринкові чинники можуть безпосередньо і не впливати на їх відносини. Ціни, які не відповідають ринковим чинникам та які використовуються у господарській діяльності між взаємозалежними суб’єктами господарювання, називають трансфертними цінами.

Для потреб податкового контролю виникає необхідність в оцінці правильності визначення взаємозалежними суб’єктами господарювання ринкової ціни за відсутності ринкових чинників. Для цілей податкової політики асоційовані (пов’язані) підприємства розглядаються як незалежні компанії, а отже, отриманий асоційованими підприємствами дохід порівнюється з розрахунковим доходом, який би мали отримати незалежні особи.

Як міжнародний стандарт для цілей оподаткування господарських операцій між взаємозалежними особами ОСЄР рекомендовано використання принципу «витягнутої руки» (Arm’s length principle), який передбачає збільшення податкових зобов’язань асоційованих осіб у контрольованих операціях до рівня податкових зобов’язань незалежних осіб в аналогічних (зіставних) операціях. Принцип «витягнутої руки» застосовується усіма державами – членами ОСЄР та багатьма іншими країнами світу (понад 80 країн), що фактично визначає умови формування щодо політики податкової конкуренції окремих країн (Диплом).

Є питання ? Тисни тут!

Аналіз ефективності застосування альтернативної моделі оподаткування

Ефективність  – це відношення корисного ефекту (результату) до витрат на його одержання.

На нашу думку, застосування альтернативної моделі оподаткування варто розглядати в двох напрямах з точки зору ефективності

  • для суб’єкта господарювання;
  • для економіки окремої держави, в якій реалізується практика застосування альтернативних джерел оподаткування.

Зазначимо, що метою функціонування будь-якого підприємства є максимізація прибутку, попередньою умовою якої є мінімізація витрат. Альтернативні системи оподаткування дають змогу впливати на два напрями одночасно позитивно.

Ефективність застосування для суб’єкта господарювання полягає в мінімізації витрат за рахунок:

  • зменшення податкового навантаження;
  • спрощення ведення обліку;
  • можливість економії на витратах на персонал.

У напрямі позитивного впливу на державу ми можемо говорити про ефективніть соціальної обумовленості:

  • створення нових робочих місць;
  • сприяння самозайнятості;
  • участь у створенні ВВП.

Розвиток малого бізнесу є одним з найбільш дієвих інструментів створення нових робочих місць та стимулювання самозайнятості населення. У країнах з розвиненою ринковою економікою рівень розвитку малого бізнесу досяг такої якості, яка забезпечує його значну роль у формуванні ВВП. Зокрема, в ЄС сектор малого бізнесу генерує 57,6 % ВВП, а частка в окремих галузях становить 90–95 % виробництва. Окремо на малий бізнес (включно з мікропідприємствами) припадає 39,5 % ВВП країн ЄС. У США мале і середнє підприємництво формує 54 % ВВП. Загалом, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) до 97 % в економіці країн членів OECD становлять компанії малого та середнього підприємництва, а їх частка у ВВП складає від 40 до 60 %, вони забезпечують до 70 % робочих місць [2, с. 35 ].

Наука та практика визначає систему показників, яка формує уявлення про ефективність системи оподаткування, а саме:

  • забезпечення засобами доходної частини Державного бюджету;
  • стимулювання підприємницької діяльності;
  • справедливість оподаткування (в частині пропорційності до отримуваних доходів);
  • чіткість та ясність розрахунків зі сплати податків.

Диплом на дану тематику вимагає оцінки сртуктури та динаміки акутальних макропоказників та їх вплив на подальшу структуру формування доходів бюджету

Є питання ? Тисни тут!