ПРОЯВИ КАРНАВАЛІЗАЦІЇ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Актуальність та доцільність дослідження.Поняття «політичного простору» є суміжним поняттям, що вивчається на міждисциплінарному рівні. Політичний простір окремих країн стає об’єктом вивчення філософії, політології, соціології та інших гуманітарних наук. Політичне життя  у ХХІ століття стає дедалі цікавішим та значущим феноменом та вимагає структурного дослідження з вивченням його детермінант через філософсько-просторову та інституціональну призму.

Політичне буття, яке формує політичний простірта є складовою простору соціального,функціонує не лише під впливом розуму, але й під впливом уявлень, вірувань, міфів, стереотипів та ілюзій. Аналіз новітніх тенденцій політичного життя свідчить про те, що з глобалізацією світового буття та політизацією усіх сфер життя розум втрачає позиції та на перший план виходять сумнівні засади лібералізму, що надають дослідженням нових завдань та нового відтінку.

На сучасному етапі становлення політичного життя та розвитку політичного простору як місця життя постає проблема обґрунтування принципів справедливості, рівності, політичної свободи. Ставлення до політики сучасної людини змінюється, зокрема, виникають явні протести, проте без висунення чітких вимог. Розвиток демократії породив феномени та тенденції, що свідчать про становлення новітніх явищ у формуванні політичного простору.

Щодо досліджень власне політичного простору як різновиду соціального, необхідно згадати дослідження М. Вебера, П. Бурдьє, Д. Кола, Е. Лозанського, С. Дюкіної, Ю. Качанова, С. Єгорова та С. Земляного. Узагальнюючи опрацьовані матеріали, можна виявити спільні чинники, які виділяють для характеристики політичного простору.

Об’єктомдослідження виступає політичний простірсучасного українського суспільства.

Предметомданого дослідження є проявикарнавалізації у політичному просторі України.

Метоюдипломної роботи є виявлення місця та ролі карнавалізації в умовах сучасного політичного простору України.

Поставлена мета зумовила виконання наступних завданьв межах дипломного проекту:

  • з’ясувати суть поняття «політичного простору» та здійснити його характеристику;
  • проаналізувати співвідношення понять «політичного» та «соціального» простору;
  • визначити детермінанти політичного простору країни;
  • виявити механізми символізації в конструюванні політичної реальності;
  • дослідити політичний перфоманс та методи його дослідження;
  • вивчити прояви карнавалізації у політичному просторі: методи презентації та об’єкти дослідження;
  • узагальнити якісні та кількісні методи дослідження карнавалізації;
  • розробити систему якісних та кількісних індикаторів політичного простору з точки зору карнавалізації політичних процесів;
  • здійснити аналіз публічних виступів окремих політиків в Інтернет;
  • здійснити аналіз карнавалізації політичного життя в соціальних мережах.

Основні гіпотезидослідження.

  1. У політичному просторі сучасного українського суспільства набули помітного поширення такі прояви карнавалізації, як елементи сміхової культури, театралізація, навмисне спотворення мови (використання «суржику»).
  2. У політичному дискурсі в Україні карнавальний тип спілкування інтенсивно репрезентується окремими акторами, в тому числі подібна репрезентація є досить інтенсивною у мережі Інтернет.

У роботі використано як загальнонаукові методитеоретичного узагальнення (методи діалектичної й формальної логіки) для дослідження концептуальних положень у дослідженні політичного простору країни, так і специфічні методи соціологічного дослідження, методи збору та обробки інформації для дослідження якісних та кількісних методів для оцінки феномену карнавалізації політичного простору, зокрема, контент аналіз.

Проблема дослідження. Гносеологічна сторона проблеми до аналізу феномену карнавалізації полягає в тому, що важливо здійснювати аналіз карнавального типу спілкування політиків з точки зору їх змісту та конкретного впливу на реальність дій політиків та остаточного впливу на реальне життя пересічного українця. Онтологічна сторона проблеми полягає в тому, що тотальне поширення феномену карнавалізації політичного життя викликає занепокоєння, оскільки формує соціальну дезорієнтацію щодо реального стану економіки та інших сфер буття громадян.

Теоретичну базу роботи склали наукові дослідження Бахтіна М. М., Водоватової Т. Є., Грідіної Т. А., Кормера В. Ф., Куклінської М. Я., Купріянової Н. С. Емпірична база роботи представлена матеріалами авторського дослідження текстів виступів українських політиків.

Наукова новизна. Вперше проаналізовано явище карнавалізації політичного простору сучасного українського політикуму через призму сміхової культури та доведено тотальний характер феномену карнавалізації.

Структура роботи. Основний текст дипломної роботи викладено на 77 сторінках. Робота складаєть зі вступу, трьох розділів та висновків щодо проведеного дослідження, у т.ч. робота містить 8 рисунків.

 

Психологічні особливості інтеграції дітей із сенсорними вадами в умовах інклюзивно-освітнього простору

ВСТУП

Удосконалення сучасної системи української освіти відповідно до принципів гуманізації та індивідуалізації передбачає максимальне врахування психологічних особливостей розвитку дітей і створення таких умов, які сприяли б своєчасному і повноцінному розвитку всіх сторін особистості дитини. В даний час активно змінюється ставлення суспільства і держави до осіб з відхиленнями у розвитку від агресії до терпимості, партнерства та інтеграції.

Важливість цього завдання в даний час пояснюється тенденцією до збільшення числа дітей, що мають різні порушення фізичного і нервово-психічного здоров’я. У сучасному суспільстві склалася стійка тенденція інтенсивного зростання кількості дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Відповідно, на порядок денний ставляться питання повноцінного розвитку дитини як активного суб’єкта своєї життєдіяльності і надання кваліфікованої психологічної допомоги в даному напрямку.

Інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір України є одним із напрямів гуманізації всієї системи освіти, що відповідає пріоритетам державної політики, окресленим у «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 ро- ку» та підтриманим низкою законодавчо-нормативних документів, серед яких Закони України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» (від 5 черв. 2014 р.) та «Про внесення змін до закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (від 23 трав. 2017 р.). Важливим етапом у розвитку інклюзивної освіти стало підписання президентом Закону «Про інклюзивну освіту» у 2017 р. систему дошкільних закладів для дітей з особливими освітніми потребами.

Поняття «інтеграція» у контексті розвитку дітей з особливими потребами є одним з ключових у спеціальній педагогіці й спеціальній психології. Гуманістичні ідеї щодо психологічного обґрунтування необхідності створення в суспільстві відповідних умов для самореалізації, соціально-культурної діяльності й інтеграції в соціум, розпочинаючи з ранніх років життя, досліджували І. Волкова, Л. Виготський, В. Гудоніс, В. Єршова, В. Кантор, А. Колупаєва, О. Литвак, В. Лубовський, В. Мурашко, Г. Нікуліна, С. Суславичус та ін. Серед іноземних вчених, які досліджували дане питання, Д. Апостолус, Б. Блумерс, Т. Мажевський, К. Міллер та ін.

В Україні проблеми осіб з сенсорними вадами на різних етапах їх особистісного розвитку аналізували такі науковці, як Л. Вавіна, Т. Гребенюк, І. Гудим, Є. Клопота, В. Кобильченко, Когут, А Колупаєва, Т. Сак, Є. Синьова, О. Щербина , М. Шевченко та ін.

Вивчення стану розробки проблеми інклюзивної освіти в Україні свідчить, що за останнє десятиріччя з’явилось достатньо науково-методичної та педагогічної літератури, яка відповідає сучасним запитам і потребам соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю з особливими потребами як у теоретичному, так і в практичному плані, але важливі аспекти вирішення проблем інтеграції осіб з сенсорними вадами не стали об’єктом системних науково-педагогічних пошуків, що зумовило вибір теми нашого дослідження.

Мета дипломного дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці психологічних особливостей інтеграції в суспільство осіб з сенсорними вадами.

Поставлена мета в рамках дипломного дослідження зумовила вирішення наступних завдань:

  1. здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми інтеграції в дітей з сенсорними вадами в умовах інклюзивного освітнього середовища;
  2. дослідити сучасний стан та перспективи розвитку інклюзивної освіти та доцільність імплементації зарубіжного досвіду в умовах інклюзивно-освітнього простору в Україні;
  3. визначити психологічні чинники та критерії інтеграції дітей з сенсорними вадами у початковій та загальнооосвітній школі;
  4. визначити особливості дітей із сенсорними вадами у пізнавальній, емоційно-вольовій, особистісно-мотиваційній сфері, соціальній сфері;
  5. виявити та дослідити компоненти структури міжособистісних зв’язків та розвиток комунікативних навичок дітей із сенсорними порушеннями;
  6. обґрунтувати вибір методик, визначити завдання, умови та структуру проведення діагностичних та корекційних заходів для дітей із сенсорними вадами;
  7. експериментально виявити вплив психологічних чинників на особистісну готовність до інтеграції в суспільство дітей з сенсорними порушеннями;
  8. визначити ефективні корекційні методики, форми супроводу та способи полегшення процесу інтеграції дітей в умовах інклюзивно-освітнього простору.

Об’єкт дипломного дослідження – процес інтеграції дітей з особливими потребами в умовах інклюзивно-освітнього простору.

Предметом дипломного дослідження є психологічні особливості інтеграції дітей із сенсорними порушеннями в умовах інклюзивно-освітнього простору.

Методи дослідження. Під час проведення дипломного дослідження було застосовано ряд теоретичних та аналітичних методів, серед яких:

  • організаційні методи – спостереження, бесіда;
  • анкетного опитування;
  • порівняльний (для співставлення досліджуваних або вибірок);
  • емпіричні методи: (стандартизовані діагностичні методики, проективні методики, анкетування).
  • діагностичні та корекційні методики;
  • методи кількісної та якісної обробки результатів;

кореляційний аналіз.

Роль і статус соціології в сучасному українському суспільстві

Зміст

Вступ ……………………………………………………..…………………3

Розділ 1. Соціологія як соціогуманітарна наука …………………………4

Розділ 2. Функції соціології ………………………………………………13

Розділ 3. Практичне значення соціології в сучасному суспільстві …….15

Висновки……………………………………………………………………20

Список використаної літератури ………………………………………….22
Заказать курсовую

Інформаційна нерівність у сучасному суспільстві

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи до визначення інформаційної нерівності

Розділ 2. Cтан процесу формування інформаційного суспільства в Україні

2.1. Чинники, що підвищують ефективну комунікацію з передачі інформації в умовах глобалізації

Висновки

Список використаних джерел

Заказать курсовую